Дружній візит до Євроклубу "Life " .

/Files/images/malyunki_dlya_saytu/mo_vihovatelv/vroklub/IMG_0477.JPGЦьогорічний вересень дивував всіх своїми незвичними холодами та дощами.

Але це не стало перешкодою для євроклубівців Олександрійської гімназії-інтернату здійснити візит до своїх друзів - євроклубу «Life» із міста Самбір Львівської області. 27 вересня відбулася досить незвичайна подія для учнів двох шкіл з різних куточків України - центральної та західної України. Символічним стало і те, що зустріч була проведена напередодні Дня європейських мов, що є досить актуальним на теперішньому етапі інтеграційних процесів України до ЄС. Учасники обох євроклубів після знайомства разом проводили ігри для молодших школярів зі знання мов європейських держав, обмінювалися досвідом роботи та участі у проектах різного рівня,знайомилися із історією обох міст, планували подальші наші спільні дії. /Files/images/malyunki_dlya_saytu/mo_vihovatelv/vroklub/IMG_0269.jpg

Найзахопливішою частиною став квест «Пізнаємо Європу разом», який був проведений на центральній площі міста. Традиційні страви, видатні пам’ятки культури, архітектури, традиції – обізнаність з даних сфер показали євроклубівці обох міст. Але на цьому наше знайомство не закінчилося. Воно тільки розпочалося. Мало хто знає, що під Самбором є село Кульчиці, яке славиться своїми видатними особистостями, серед яких гетьман Війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний, засновник перших віденських кав’ярень Юрій Кульчицький. Це було незвичайне відвідування музею. Окрім цікавої інформації, яскравих експонатів, які можна потрогати руками,було ще й пригощання кавою. Що може бути романтичніше, ніж блукання вузенькими вуличками давнього міста. Собори, (яких у місті дуже багато), будинки, планування вуличок - все було дивовижним. Але приємно дивувало і те, що місто є чистим, за практично повної відсутності сміттєвих баків. І діти це помітили. Після екскурсії, яку нам провели євроклубівці «Life» по місту, ми піднялися на міську Ратушу. Враження – надзвичайні. Захід сонця, надзвичайні краєвиди – що ще потрібно для щастя.

/Files/images/malyunki_dlya_saytu/mo_vihovatelv/vroklub/IMG_0319.jpgНа такій піднятій емоційній ноті діти розійшлися по своїх «нових» сім’ях. Побоювання були: різні традиції, діалекти, звичаї, релігії…. Але… Все вийшло надзвичайно . Відкритість у стосунках, доброзичливість, щедрість, уважність, безкорисність - це мала частинка того, що ми побачили і відчули у сім’ях. Ми висловлюємо велику подяку батькам, які зробили комфортні умови для незнайомих дітей: за харчі у дорогу, які були дані кожній дитині, подарунки (хай і символічні), але головне – за ті враження, які ви залишили у наших серцях.

Але наша подорож тривала. Пам’ятаючи слова М. Рильського «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не годен пошани», наступною нашою зупинкою став Львів. Ми не могли упустити такої нагоди помилуватися цим містом. Тим паче, що в ці дні проходили Дні кави . Стародавні вулички, собори, запах кави, розмірений темп життя – як не закохатися в це місто. Собор Св. Юра, Італійський дворик, Шевченківський гай, Королівські палати, Музей пошти, аптека-музей, Замкова гора, Майстерня шоколаду, Майстерня карамелі, опера «Наталка Полтавка», і просто вулички Львова – все це, безперечно, залишиться з нами. І знову - відкриті до спілкування, щирі, усміхнені люди. Повсюди. Чисте місто без сміттєвих баків через кожні 20 метрів. Вражає кожен крок. Логічно, що у дітей виникло питання «Чому, живучи в одній країні ми маємо зовсім різні приклади? Чому ми так не можемо ?» Чому? Говорять, «З ким поведешся, того й наберешся». Львів є яскравим прикладом, з ким «дружити». Але це вже інша історія. А наша історія тільки починається.

/Files/images/malyunki_dlya_saytu/mo_vihovatelv/vroklub/IMG_0270.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 388